Дарницький район м.Києва як самостійна адміністративна одиниця був утворений у квітні 1935 року. На території району розташовані найбільш важливі об'єкти - Нафтобаза №1, Акціонерне фармацептичне об"єднання " Дарниця , АТ "Будмаш", Виробниче об"єднання Київський радіозавод". Загальна площа району становить більш ніж 169 кв.км., а чисельність його населення складає більш ніж 250 тис.чоловік.

Дарницький район столиці охороняють 5-та самостійна державна пожежна частина (вул.Вереснева,13/29) та 15-та підпорядкована пожежна частина ( вул..Будіндустрії,8).

До Великої Жовтневої Соціалістичної революції 1917 року селище Дарниця було дачним містечком. Всі будівлі були дерев"яними. В деяких будинках влаштовувалось пічне опалення, але без дотримання елементарних протипожежних правил, що призводило до виникнення пожеж.

5 вересня 1921 року рішенням Дарницького сільвиконкому була організована Дарницька Вільно-Пожежна дружина, до складу якої увійшли:
1.Брандмейстер - Костриця А.Л.
2.Помічник брандмейстера - Голик Я.А.
3.Трубник - Максименко К.М. та трое топорників.
Для організації пожежного депо дружина зайняла безгоспний будинок по вулиці Кооперації, 20 (нині вул. Ялтинська). У неї на озброєнні були: один ручний насос, 5 залізних відер, гідропульт " Костиль ", 2 залізні ломи та 2 насадних багра.
У 1922 році в Дарниці було створено "Вольное пожарное общество". Голова цього товариства був Харчук П.М. На підтримку Пожежного Товариства в клубі Дарниці влаштовувались вистави та аукціони -лотереї. На зібрані таким чином кошти закупалось пожежно-технічне обладнання, а саме: кінний обоз, який складався з лінійки та 2-х однокінних бочок для води, також було 5 пар коней, які виділив Дарницький сільський виконком
У 1925 році в Новій Дарниці по вул. Кооперації, 5 (вул. Ялтинська) було побудоване нове пожежне депо (повністю закінчили будівництво у 1927 році). Будівля складалася із Депо, в якому розташовувались пожежний обоз та коні; караульного приміщення для особового складу чергової зміни; квартири для начальника команди та каланчі. Тоді ж, пожежна дружина була реорганізована в Дарницьку пожежну команду.
Після переходу у 1928 році міських пожежних команд на автотягу, Дарницька команда отримала хороший обоз, обладнання та коней.
У 1934 році пожежна команда була перейменована в 9-ту міську пожежну команду міста Києва і переведена у ведення НКВС. На озброєння поступили автомобілі "АМОФ-15", які потім замінив авто насос ГАЗ-АА і ЗИС-5.
З 16 листопада 1943 року в Дарниці була створена 9-та воєнізована пожежна команда, яка через відсутність приміщення в Дарниці, переїхала в Микільську Слобідку, де розташувалась на території Лісохімзаводу. На озброєнні команди знаходилась одна автомашина ПМЗ-2 9 (ЗИС-5) з центробіжним насосом "Д-20".
З 1945 року в Старій Дарниці по вул. Дружби Народів, 31 формується пожежна команда ОВПК-5. У вільний від несення служби час особовий склад частини допомагав у будівництві мосту через р.Дніпро. Водії команди, під керівництвом старшого водія Рябінкіна А.М., зібрали вантажний автомобіль "ЗИС-5", який передали в гараж УПО м. Києва.
У жовтні року в Дарницькому районі створена самостійна пожежна частина СВПЧ-5, а ОВПК-9 на Микільській Слобідці реорганізується в самостійний пост у складі СВПЧ-5 м. Києва. На озброєнні були 3 автомобілі ПМЗ-9М ("ЗИС-150").
Наприкінці 1957 року СВПЧ-5 переїхала до нового депо на вул. Вересневу, 13/59, де знаходиться і зараз.
З 18 січня 1966 року в Дарниці був організований Дарницький загін воєнізованої пожежної охорони (ВПО), в який увійшли СВПЧ-5, СВПЧ-12 та сформована із самостійного поста ВПЧ-16.
У 1971 року СВПЧ-5 зайняла перше місце серед частин м.Києва за підсумками роботи. Частині було вручено перехідний червоний прапор УПО УВС і облради ДПО.
В наступному році на озброєнні пожежної частини міста поступає нова техніка, а саме замість автоцистерни ПМЗ-27 - АЦ-40 ("Урал-375"), а ще через рік в частині була ведена газодимозахисна служба і новий автомобіль АЦ-40 (130) 63А з насосом ПН-40.
У 1984 році побудували учбову башту СВПЧ-5.

17 працівників частини приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. За мужність і героїзм, проявлені при цьому, 12 були нагороджені високими державними нагородами:

Орденом "Червоної зірки":
- інспектор лейтенант внутрішньої служби Прищепа С.М.;
- пожежний молодший сержант внутрішньої служби Легун С.М. ;
- водій, командир відділення старший сержант внутрішньої служби Булава В.В.

Орденом "Знак пошани":
- старший пожежний молодший сержант внутрішньої служби Іванов М.В.;
- старший пожежний сержант внутрішньої служби Цюцюра В.В.;
- старший пожежний сержант внутрішньої служби Декало В.М. ;
- водій старший сержант внутрішньої служби Кирзун В.М. ;
- старший пожежний сержант внутрішньої служби Проценко В.М.
Медаллю "За трудову доблесть" були нагороджені 4 співробітники підрозділу.

Очолювали пожежну охорону Дарницького району в різні часи:
- 1949- 1956рр. - старший технік лейтенант Бистров І.І.;
- 1956- 1957рр. - майор Говенко П.І.;
- 1957- 1966рр. - підполковник Муха А.В.;
- 1973- 1981рр. -полковник внутрішньої служби Шолом Микола Іванович;
- 1981 -1988рр. - полковник внутрішньої служби Лисенко Микола Григорович;
- 1988 -1998рр. - підполковник внутрішньої служби Рубченко Валентин Ростиславович;
- 1998 - 2001рр. - підполковник внутрішньої служби Святнюк Анатолій Вавильович;
- 2001 - 2003 рр - підполковник внутрішньої служби Писаренко Геннадій Петрович;
- 2003- 2004рр. -  майор внутрішньої служби Откідач Дмитро Миколайович;

- 2005-2006рр- майор внутрішньої служби Шевчук Володимир Федорович;

- з червня 2006 по 2009 рік  -  підполковник влужби цивільного захисту Костенко Олег Леонідович.

     На сьогоднішній день очолює підрозділ  підполковник служби цивільного захисту Черчукан Олег станіславович 

Бойова робота підрозділу:
17 листопада 1993 року на пункт зв'язку частини надійшло повідомлення про пожежу в актовому залі Радіомеханічного технікуму по вул. Бориспільській,5. По прибуттю на місце пригоди чергового караулу в складі двох відділень на чолі з заступником начальника ЗДПО-11 майором Кімою М.І., було дано підвищений ранг пожежі - "Пожежа-2".
На першому поверсі в актовому залі розміром вирувало полум'я, будівля була сильно задимлена. Пожежа охопила 540 кв.метрів залу. Пожежники проклали магістральну лінію і подали для гасіння 6 стволів "А" і два стволи "Б". В роботу включились 5 ланок ГДЗС. Дякуючи оперативним і вмілим діям особового складу 4-го караулу на чолі з в.о.начальника караулу прапорщиком Кеушем Ф.В., а також умілим діям керівника гасіння пожежі, пожежа була ліквідована.

5 липня 1996 року о 21 год.52 хв. на залізничному полотні акціонерного товариства "Віват-Південзахідтрансбуд" сталося загорання залізничної цистерни з бензином ємністю 64 куб.м. Завдяки високопрофесійним та злагодженим діям пожежників, пожежа була своєчасно ліквідована і вогонь не розповсюдився далі на більшу площу. Пожежними було врятовано 18 залізничних цистерн з бензином.
24 квітня 1997 року о 19 год. 11 хв. виникла пожежа в школі №255 по вул. Вербицького, 26-В. До місця пожежі виїхав черговий караул на чолі з майором Руль В.П. На першому і другому поверхах горіли силові кабелі. В цей час в школі перебувало 96 дітей. Коридори ж були сильно задимлені і склалася реальна загроза для життя всіх, хто перебував в будівлі. Правильно оцінивши ситуацію, керівник гасіння пожежі дав підвищений ранг пожежі і одночасно з гасінням вдало провів евакуацію загалом 114 чоловік. І ніхто не постраждав.

15 липня 1998 року о 10 год. 30 хв. в чергову частину УДПО надійшло повідомлення про пожежу на складі технічної сірки заводу "Вулкан" по вул. Регенераторній, 4. Враховуючи складність об'єкту та небезпеку, бо горіли отруйні речовини, був даний підвищений ранг пожежі - "Пожежа №2" .Під час гасіння, виділялась велика кількість парів сірчаної кислоти. Отруйні пари розповсюдились по всій території заводу. Без індивідуальних засобів захисту неможливо було знаходитись на території підприємства. Чимало знадобилось часу та технічних засобів, щоб приборкати полум"я. Завдяки професіоналізму пожежників, пожежу загасили, уникнувши значних наслідків.