|
Оболонський район, один з найбільших в столиці, розташований на півночі Києва, в низовій проймі Дніпра. Загальна площа району 11 га, відстань з півночі на південь 9,1 км., із заходу на схід - 5,3 км. В районі проживає 310 тисяч людей. Тут розташовані 904 об'єктів народного господарства, серед яких відомі на всю країну пивзавод "Оболонь", завод "Маяк" та компанія "Джонсон - Київ -Корпорэйшн.
Охороняють Оболонський район 25-та самостійна державна пожежна частина (вул.Малиновського,6), 21-ша спеціалізована пожежна частина (вул.Малиновського,6) та 10-та підпорядкована пожежна частина по охороні селища "Пуща-Водиця" (вул.Гамарника,38а).
У 1910 році заможні підприємці, які володіли значними матеріальними та іншими цінностями, великими будівлями і проживали в районі Куренівки, організували добровільну пожежну дружину. Розмістили її в дерев`яному сараї по вулиці Вербовій, 10. На озброєнні дружина мала: одну бочку і одну лінійку на кінному ходу та особового складу 76 чоловік.
У 1917 році заможний землеволодар Кристер, що займався садівництвом та вирощуванням квітів, передбачаючи те, що його майно в результаті революції буде приватизовано, а також, будучи членом добровільного пожежного товариства, передав свій особняк по вул.Куренівській,6 (Фрунзе,152) пожежному товариству. Тоді, пожежна частина вже мала 2 бочки і одну лінійку на кінному ходу, 3 кучера, телефоніста і начальника частини та 150 добровольців.
У 1918 році завдяки добровільній пожежній частині була придбана машина "ІТОЛ", а в 1919 році - "БЕНЦ". Вони використовувались аж до 1925 року і були передані Подільській пожежній частині.
У 1930 році добровільна пожежна частина була переведена в професійну пожежну частину зі штатом в 53 чоловіка і 30-ю добровольцями, які ходили на чергування 4 рази в місяць.
У 1941 році команда воєнізується і вже вважається міською пожежною командою. На озброєнні вона має 2 машини і 24 чоловіки особового складу в одній зміні.
Ужев листопаді 1943 року, після визволення Києва від німецьких загарбників, команда відновилась, були відновлені та обладнані дві пожежних машини. Особового складу нараховувалось тоді 25 чоловік.
У 1956 році був організований окремий пост, який підпорядковувався пожежній команді, що знаходилась на Подолі.
Наступного року, на базі окремого посту (ОП-7) була організована пожежна частина (НВПЧ-14), яка підпорядковувалась пожежній частині на Подолі (СВПЧ-7).
У 1966 році в Київському гарнізоні відбуваються зміни. В таких районах як Дарницький, Печерський та Подільський на базі існуючих СВПЧ були створені загони.
У 1968 році по вул. Бережанській, 7 було створене нове пожежне депо.
У травні 1971 року ВПЧ-7 вже стала самостійною пожежною частиною Подільського району.
У 1991 році ВПЧ-7 була переведена в нове приміщення пожежного депо по вул. Світліцького, 37.
У 1977 році в Київському гарнізоні пройшли структурні зміни, додатково було організовано 5 загонів ВПО. На базі 7-ПДПЧ був організований 4-й загін ВПО по охороні тоді ще Мінського району Києва, до складу якого входили: 7-ПДПЧ, 25-ПДПЧ та ППЧ-42. Особовий склад частини знаходився при 7-ПДПЧ та інших частин гарнізону.
В 1979 році на житловому масиві "Оболонь" було розпочато будівництво нової частини на вул. Малиновського, 6. Збільшилась чисельність особового складу, на озброєння частини поступили автомобілі газодимозахисної служби та комбінованого гасіння.
А вже в квітні 984 року на перше бойове завдання виїхав караул 3-ї зміни під керівництвом заступника начальника 25-ї частини старшого лейтенанта вн.сл. Шумілова І.П. та начальника караулу лейтенанта вн.сл. Тимошенка В.І. В розрахунок було введено 2 автоцистерни, автодрабина та автомобіль газодимозахисної служби.
На сьогоднішній день пожежна частина №25 вважається найбільшою частиною в Європі і розрахована на 8 виїздів. На її території розміщено літний та зимовий спортивні комплекси, на яких забезпечується проведення бойової та фізичної підготовки особового складу Київського гарнізону пожежної охорони. На базі комплексу проводяться змагання, тренування по пожежно-прикладному спорту збірних команд міста Києва, України, добровільних пожежних дружин, юних пожежників Оболонського району та інших районів м. Києва, а також змагання міжнародного рівня.
Особовий склад підрозділу за сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, мужність та героїзм, проявлені при ліквідації пожеж та аварій, неодноразово нагороджувався урядовими нагородами та відзнаками. За участь в ліквідації аварії на ЧАЕС нагороджені Орденом "Знак Пошани" - водій 25-ВПЧ старшина вн.служби Крисько М.Ф, знаком ЦК ВЛКСМ "Воинская доблесть" пожежний Пісковий П.В.
Керівництвом Оболонського районного управління постійно підтримує тісні взаємовідносини з районному держадміністрацією. Так, на початку 2006 року райдержадміністрацією на рахунок Головного управління для удосконалення пожежної бехніки, оновлення пожежно-технічного обладняння підпозділів Київського гарнізону було перераховано 100 тис. гривень. Після проведення виборів в березні 2006 року та перезбрання нового керівництва Оболонської районної держадміністрації керівництвом Оболонського РУ налагоджуються добра взаємодія щодо недопущення пожеж в районі та надзвичайних ситуацій.
Очолювали пожежну охорону Оболонського району:
- з 1977 по 1985 рр. - підполковник внутрішньої служби служби Шеховцов Григорій Олексійович;
- з 1985 по 1987 рр - генерал - майор внутрішньої служби Откидач Микола Якович;
- з 1987 по 2000 рр. - полковник внутрішньої служби Лунченко Микола Артемович.
- з 2001 по 2005 рр. - полковник внутрішньої служби Губа Юрій Миколайович.
- з 2005 по 2007 рр. - полковник внутрішньої служби Бондаренко Володимир Васильович.
З 2007 року очолює підрозділ підполковник служби цивільного захисту Окатов Сергій Миколайович.
Бойова робота підрозділу
У липні 1932 року особовий склад приймав активну участь в гасінні пожежі в селі КОЗАРОВИЧИ, де пожежа тривала 2 доби. За клопотанням мешканців села перед райвиконкомом, пожежні Яремчук, Андрушенко, Пазюра були нагороджені медалями і цінними подарунками.
У 1936 році на заводі "Хімефір" на складі розчинників та кіноплівки стався вибух з викидом розчинників і подальшим горінням всієї території заводу. Був поданий вищий ранг пожежі. Особовий склад, який відзначився при гасінні, був заохочений.
У 1947 році по вулиці Беліцькій в дитячому будинку №5 виникла пожежа. Пожежниками були евакуйовані 135 дітей віком від 6 до 15 років і весь обслуговуючий персонал.
У 1957 році виникла пожежа в 6-й дитячій туберкульозній лікарні по вул. Петропавлівській, 7. Завдяки правильним рішенням начальника частини Тузова В.Г., було врятовано 51 дитину віком від 5 до 12 років.
13 березня 1961 року особовий склад виїхав на відкачку води із підвалу другої Подільської лікарні по вул. Фрунзе 107. Вода вийшла з берегів рівчака "Бабиного Яру" і швидко прибула, доводилось її відводити. Пливун із намитого грунту з "Бабиного яру", біля 700000 м.куб. та накопиченої грунтової води з великою швидкістю змітав все, що траплялось на шляху. В районі аварії загинуло 145 чоловік, 143 чоловіка було поранено. При цій аварії загинуло і 2 співробітника нашої частини: начальник караулу лейтенант Паренко Петро Васильович та пожежний єфрейтор Костюченко Петро Максимович. Своїх товаришів під оползнем особовий склад шукав 10 днів.
У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року сталася пожежа на Чорнобильській АЕС. На допомогу, під керівництвом заступника начальника капітана вн.сл. Лунченка М.А. виїхав особовий склад загону. В 300 - 400 метрів від місця аварії всі вони знаходились в резерві штабу пожежогасіння МВС України. Велику дозу радіації отримав ст. сержант вн.сл. Ященко І.П., який був госпіталізований.
17 черня 2004 року сталася велика пожежа на території колишньої бази “Укрторгпостач” за адресою Гаванський провулок, 4 недалеко від станції метро “Петрівка”. В складських приміщеннях, які арендувало приватне підприємтсво “Акрилат-Хімконтракт”, зберігалося більше 60 тонн легкозаймистих речовин, а саме: органічні та інші розчиники, харчові добавки, фарба. Пожежі було надано підвищений ранг – „Пожежа №3”. На її ліквідацію було задіяно понад 100 вогнеборців, в тому числі віддлення 25-СДПЧ під керівництвом командира відділення даної частини прапорщика внутрішньої служби Яська М.В. та старшого пожежного сержанта внутрішньої служби Волохова Д.О. В результаті смиливий дій рятувальників, ніхто з людей не постраждав.
20 січня 2006 року о 23 год. 07 хвилин сталася пожежа в 12-ти поверховому будинку за адресою вул. Маршала Тимошенка, 33/35 кв. 191. На допомогу, під керівництвом начальника караулу 25-СДПЧ старшого лейтенанта вн.сл. Скока Є.Г. виїхав особовий склад караулу. Під час гасіння пожежі в приміщенні квартири було виявлено мешканця квартири Каменева В.Г., 1952 року народження, який знаходився без ознак життя. Начальник караулу Скок Є.Г. спільно з пожежним Чаюком Ю.М. не чекаючи швидкої допомоги своєчасно надали першу долікарську допомогу шляхом непрямого масажу серця та штучного дихання до прибуття лікарів, чим врятували життя квартиронаймачу. На імя керівництва районного управління прийшов лист про подяку Скока Є.Г. та Чаюка Ю.М. за спасіння життя людині. За смиливі та рішучі дії під час гасіння пожежі та спасіння життя людині Скоку Є.Г. та Чаюку Ю.М. начальником районного управління було оголошено подяку.
17 лютого 2006 року в 14 год. 09 хвилин сталася пожежа у будівлі Оболонського районного суду за адресою вул. Маршала Тимошенка, 2-є. В резьтаті вмілих дій особового складу караулу 25-СДПЧ на чолі виконучого обовявзки начальника караулу Доні А.В. по висувній драбині було врятовано 4-х чоловік та зі слів голови суду Гриненка О.І. пожежа на роботу суду не вплинула.
Спеціалізована пожежна частина № 21, яка також знаходиться на території частини, забезпечує Київський гарнізон газодимозахисною службою. До складу входять навчально-тренувальний комплекс: тепло та димокамера, компресорна, майстерня для ремонту та перевірки протигазів на стислому повітрі. Частина виконує комплекс робіт по ремонту та заміні апаратів на пожежах по всіх районах міста Києва. На навчально-тренувальному комплексі проводиться тренування та змагання всього особового складу Київського гарнізону (швидкістний пошук людей в задимленій зоні та при високих температурах).
|