Святошинський район був утворений на правому березі р.Дніпро в західній частині міста у 1933 році. Територіально межує з Подільським, Шевченківським і Солом'янським районами. Загальна площа 110 кв.км, відстань з заходу на південь 11,8 км, а з півночі на захід 7,3 км. В районі мешкає 320 тисяч городян.

Охороняють район 9-та самостійна державна пожежна частина (проспект Перемоги,69/1) та підпорядкована державна пожежна частина № 18 (вул.Пшенична,3).

Навесні 1936 року для пожежної охорони заводу "Верстатів та автоматів" було розпочато будівництво пожежного депо. Будівництво тривало до листопада, тоді ж в нову будівлю і перейшла заводська пожежна охорона. Штат команди нараховував 25 чоловік. На озброєнні частини була одна автоцистерна ПМЗ-2. А восени 1937 року територію заводу огородили цегляною огорожею і будівлю пожежної команди передали до міської пожежної охорони НКВС. Так була сформована 15-та міська пожежна команда НКВС м. Києва зі штатом в 56 чоловік, на озброєнні якої знаходились 2 автоцистерни ПМЗ-2 і одна ГАЗ-АА.  Після того, як в липні 1941 року пожежну охорону НКВС м. Києва воєнізували, частина була перейменована на Міську воєнізовану пожежну команду № 12.

З 15 січня 1944 року для поповнення пожежних команд особовим складом, людей почали направляти військомати. А для їх навчання пожежній справі, при МВПК-12 організували 2 місячні курси (початкове навчання), після закінчення яких, особовий склад направлявся до інших команд Київського гарнізону. Після об'єднання у 1956 році пожежних команд і інспекцій державного пожежного нагляду, новостворені пожежні частини одержали і нову назву. На базі ВПК-12 була створена самосійна воєнізована пожежна частина Жовтневого району №9 і окремий пост, що входив до складу частини і розташовувався в районі Святошина на Брест-Литовському шоссе № 167. В той час на озброєнні у вогнеборців району були 3 автоцистерни ПМЗ-9, із них одна на окремому посту і 3 автоцистерни в резерві, штат складав 88 чоловік. 

У 1962 році за результатами роботи частина зайняла 1 місце в Київському гарнізоні і була нагороджена перехідним Червоним Прапором.

У 1962-1963 роках, при допомозі конструкторського бюро головного механіка заводу "Станків-автоматів" ім.Горького, було сконструйовано, а потім змонтовано та встановлено спеціальний механізм для механічного підйому рукавів в сушку. Механізм змонтували в комплексі з помивочною машиною та обладнанням для змотування сухих рукавів при їх знятті. Такий механізм в частинах пожежної охорони Київського гарнізону був встановлений вперше.

У 1964-65 роках було проведено ремонт гаражу таким чином, що СВПЧ-9 отримала гараж на чотири виїзди (до цього їх було лише 2).

У березні 1971 року на озброєння частини поступив автомобіль повітряно-пінного гасіння АП-40 на шасі УРАЛ-375. 

Пожежну охорону району очолювали :

- з 1949 по 1956рр. - капітан Лісовенко Яким Савелійович;
- з 1956 по 1977рр. - капітан Румянцев Георгій Опасанасович;
- з 1977 по 1981рр. - майор Сперкач Сергій Антонович;
- з грудня 1981 по 1996 рік - полковник внутрішньої служби Коваленко Анатолій Трохимович. За цей час була прокладена тепломережа від заводу верстатів та автоматів до пожежного депо, проведені капітальні ремонти всіх приміщень частини, фасаду, приведена в належний вигляд її територія, збудована 4-х поверхова тренувальна башта. У 1989 році в четвертий раз підряд за високі показники в оперативно-службовій діяльності серед частин Київського гарнізону СВПЧ-9, тоді ще по охороні Жовтневого району міста Києва, виборола перше місце. Частина була нагороджена перехідним Червоним прапором навічно, отримала Дипломом і звання "Краща пожежна частина", крім цього, інспекція СВПЧ-9 стала "Кращою інспекторською групою", а 2-й караул - "Кращим караулом";
- з 1996 по 2000 рік - полковник внутрішньої служби Ігнатко Андрій Іванович;
- з 2000 по 2001 рік - полковник внутрішньої служби Левченко Олег Петрович;
- з 2001 по 2009 рік - полковник  служби цивільного захисту Томашов Олександр Анатолійович.

     На сьогоднішній день очолює Святошинське районне управління - підполковник служби цивільного захисту Семко Микола Миколайович.

року по теперішній час очолює Святошаниське районне управління  .

   За час існування підрозділу, особовий склад проявляв себе в гасінні складних пожеж, що виникали в місті, за що неодноразово отримував нагороди та заохочення.

Медаллю "За трудовою доблесть" нагороджений 1 чол., нагрудними знаками "Відмінник пожежної охорони" - 4, "Кращий працівник пожежної охорони" - 7 чоловік, "За бездоганні службу" - 7 чоловік. За мужність та відвагу, проявлені при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Орденом "Червоної зірки" нагороджений Товстенко Олександр Сидорович. Медаллю "За відвагу на пожежі" - 3 співробітників, Знаком ЦК ВЛКСМ "Воинская доблесть" - четверо. 
 

5 липня 2004 року столиця Ураїни зустрічала Олімпійський вогонь. Почесна місія нести його у когорті 120 факелоносців випала начальнику  пожежно-рятувальної служби Святошинського району Олександру Томашову

           Бойова робота підрозділу

24 травня 1964 року о 8 год. 12 хвилин було отримане повідомлення про пожежу в бібліотеці Академії Наук по вул. Володимирській, 62. На місце виклику виїхав черговий караул на чолі з капітаном Лисовенком. До моменту прибуття підрозділів усі поверхи сховищ були сильно задимлені. Ланка ГДЗС частини одержала ділянку роботи по гасінню пожежі на 1 поверсі, де була висока температура і велика концентрація диму.
Після ліквідації пожежі перейшли в розпорядження підполковника Шишкіна для гасіння пожежі в сховищі, розташованому в горищному помешканні над фасадною частиною будинку. У сховищі була висока температура, велика концентрація диму і єдиний вихід через сходову клітину. Особовий склад працював у КІП-5 у винятково складній обстановці. Більше 50% особового складу отримали отруєння. Особовий склад ланки ГДЗС за добу роботи на пожежі витрачав по 20 балончиків кисню. Зміна чергування відбувалася на місці пожежі. За виявлену сміливість, витримку і спритність пожежний Слухай И.Д. Указом Президії Верховної Ради УРСР нагороджений медаллю "За відвагу на пожежі", Лисовенко. С. - почесною грамотою УООП, багатьом було оголошено подяку від імені начальника УПО.
18 лютого 1993 року о 18 годині 26 хвилин на ПЗЧ надійшло повідомлення про загорання на заводі "Реле й автоматики". До місця виклику миттєво виїхали два відділення на чолі з заст.нач.частини капітаном Хланем В.М. Після прибуття до місця пожежі, була організована розвідка, автомобіль було встановлено на вододжерело. Як з'ясувалось, горить приміщення столярної майстерні кооперативу "Бікар". Прийняте рішення: оголосити підвищений номер виклику "Пожежа №2", подати 2 стволи "Б" у складі 2-х ланок ГДЗС на гасіння майстерні.
Додаткові сили, що прибули на допомогу, були розміщені на найбільш важливих ділянках. Відділення 6-СВПЧ працювало зі стволом "А" на гасінні даху майстерні з наступним охолодженням іншого цеху, що прилягає до майстерні. В ході гасіння були знайдені два потерпілих чоловіка, яких карета швидкої допомоги доставила до опікового центру. За правильні дії та проявлений героїзм особовий склад караулу був заохочений.